Початок повномасштабної війни «розірвав» морську логістику та змусив Україну разом із ЄС запустити альтернативні маршрути. У травні 2022 року стартували «Шляхи солідарності» — мережа залізничних, автомобільних та внутрішніх водних коридорів через сусідів ЄС і Молдову. Саме вони утримали експорт у перший критичний рік, потягнувши на себе більшість потоків зерна й олійних.
У 2022–поч.2024 рр. «рятівником» стали дунайські порти (Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ), де швидко масштабували перевалку та баржеві плечі на Констанцу. Водночас рашистські удари по дунайській інфраструктурі періодично «рвали» ланцюги та підвищували ризики й страхові премії.
Після зриву зернової ініціативи ООН у липні 2023 року Україна відкрила власний Чорноморський маршрут до портів Великої Одеси (Південний, Чорноморськ, Одеса), а ринок поступово розгорнувся назад до моря. Страховики запустили спеціальне покриття для рейсів, а потоки через морські ворота стрімко зростали. До кінця 2024-го 95% експорту пшениці й кукурудзи знову пішло через порти, а загальний вантажообіг сягнув майже довоєнних ритмів.
Пікові місяці 2025-го підтвердили тренд: лише у квітні через морський коридор пройшло близько 6 млн т, причому левова частка — у Південному та Чорноморську. Частка Дунаю зменшилася порівняно з 2023 роком, адже бізнес повернувся до більш рентабельної морської логістики з великими тоннажами.
Наземні маршрути лишилися «подушкою безпеки», але з вузькими місцями: різна ширина колії на кордоні (1520/1435 мм) потребує перевантаження, бракує терміналів, а у 2023–2025 рр. періодично виникали блокади на кордонах, що затримували ешелони й фури. Україна почала інтегруватися з євроколією (перші ділянки стандарту 1435 мм), розвиває двоколійну техніку й перевалку, але повне усунення «вузьких місць» потребує часу й інвестицій.
Підсумок: за три роки логістика стала багатоканальною та стійкішою. База — морський коридор через Велику Одесу; маневрове плече — Дунай; страховка від збоїв — «Шляхи солідарності» (залізниця/авто/внутрішні води). Ключ до подальшої витривалості — ППО й страхування для моря, модернізація прикордонної інфраструктури, розширення євроколії та терміналів перевалки. Саме поєднання цих інструментів дозволяє зернотрейдерам виконувати контракти попри бойові дії та політичні ризики.
