Світова індустрія рослинних олій входить у фазу глибоких трансформацій, які можуть суттєво змінити баланс сил між виробниками та споживачами. У сезоні 2025/26 років очікується суттєве переформатування ринку через безпрецедентне зростання попиту. За даними аналітичного агентства Oil World (Німеччина), загальний імпорт восьми основних видів олій може зрости до 94,5 млн тонн, що на 3,1 млн тонн більше, ніж у попередньому сезоні. Такий приріст спостерігається на тлі скорочення пропозиції з боку традиційних експортерів — Індії, Аргентини, Бразилії та США, які сумарно можуть зменшити свої експортні обсяги на 2,2 млн тонн.
Зміщення центрів постачання відкриває нові можливості для альтернативних експортерів, серед яких ключову роль відіграватимуть Україна, Малайзія, Канада та Росія. Для України це шанс зміцнити позиції на глобальному ринку, особливо у сегменті соняшникової та ріпакової олій, які традиційно є нашими головними експортними продуктами.
Головним драйвером попиту виступає біодизельна промисловість. У США, Індонезії та Бразилії різко зростає потреба у сировині для виробництва екологічного палива. Зокрема, у Сполучених Штатах політика державної підтримки біопалива стимулює внутрішнє споживання соєвої олії, що може призвести до скорочення її запасів на 2 млн тонн. Це змусить США скоротити імпорт і, фактично, втратити статус одного з провідних покупців рослинних олій.
Ще одним потенційним каталізатором дефіциту може стати рішення уряду Індонезії щодо збільшення частки біодизельної домішки до 50%. Такий крок різко обмежить доступність пальмової олії на світовому ринку — основного конкурента соєвої, що спричинить нову хвилю попиту на соєву, ріпакову та соняшникову олії.
Аналітики попереджають: у 2025/26 маркетинговому році ціни залишатимуться під тиском попиту та логістичних ризиків. Ринки стають дедалі більш залежними від стабільності кліматичних умов і політичних рішень провідних експортерів. У цій новій реальності країни, що володіють технологіями глибокої переробки та стабільними експортними маршрутами, зможуть отримати стратегічну перевагу.
Для України це не лише виклик, а й можливість зміцнити свій статус одного з провідних світових гравців на ринку рослинних олій, особливо за умов ефективної логістики, стабільної аграрної політики та розвитку біоенергетичного сектору.
