Оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стало не просто технічним «перепрошиванням» правил, а довгостроковим перезапуском доступу української агропродукції до спільного ринку. Рішення Ради ЄС формалізує курс на зниження або скасування мит для низки аграрних товарів і водночас закладає запобіжники для чутливих сегментів, де діятимуть ліміти та механізм швидкого «гальма» у разі дисторсій ринку. Ключова умова — поступове наближення до стандартів ЄС у сферах добробуту тварин, пестицидів, ветеринарних препаратів і контролю якості. Це означає: більше можливостей, але й більше відповідальності за відповідність правилам гри на найбільшому ринку Європи.
У практиці це виглядає відчутно. За підсумками трирічних переговорів Київ і Брюссель узгодили суттєве розширення безмитних квот для «локомотивів» українського експорту. Найбільший ривок — у меді (квота зросла до 35 тис. т, +483%), цукрі (до 100 тис. т, ×5), сухому знежиреному молоці (до 15,4 тис. т, +208%), а також у яйцях (до 18 тис. т, ×3) і м’ясі птиці (до 120 тис. т, +33%). Паралельно з’явилися окремі квоти для продукції з доданою вартістю, наприклад на борошно: окрім 1,3 млн т безмитної пшениці експортери можуть постачати ще 30 тис. т борошна — стимул для глибшої переробки в Україні, а не експорту сировини.
Важлива деталь таймлайну: рішення Асоціаційного комітету в торговельній конфігурації від 14 жовтня 2025 року набирає чинності через 15 днів — уже 29 жовтня 2025-го, а не з 1 січня 2026-го, як часто помилково зазначають у соцмережах. Нові правила є безстроковими, але передбачають періодичний перегляд; наступний заплановано на 2028 рік. Отже, у бізнесу є чітке «вікно можливостей», аби інвестувати у відповідність стандартам та технологічне оновлення — саме від цього залежатиме, чи перетворяться розширені квоти на реальні контракти.
ЄС водночас захищає своїх фермерів: для найчутливіших позицій — цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза, мед — збережено поступову, обмежену лібералізацію, а у випадку різких перекосів сторони можуть оперативно активувати захисний механізм. Ці запобіжники — урок після завершення режиму «торговельного безвізу» (АТМ), що діяв як антикризова підтримка в 2022–2025 роках і вичерпався 6 червня 2025-го. Нинішня модель покликана замінити короткострокові винятки стабільними, взаємними правилами, вбудованими в архітектуру Угоди про асоціацію.
Для українського агросектору це шанс вирости з «сировинної сорочки». Розширені квоти на молочні продукти, перероблені зернові, білкові компоненти, а також окремі ліміти для готових харчових товарів створюють попит на переробку, логістику «холодного ланцюга», лабораторну базу, простежуваність та екомодернізацію. Аграрним компаніям варто планувати аудит відповідності і дорожні карти переходу на євростандарти — від пестицидів і ветеринарії до благополуччя тварин та маркування. Саме так розширені квоти перетворюються на конкурентну перевагу, а інтеграція — із декларації на практику.
