На зерновому ринку Єгипту зростає напруга: після переходу закупівель до державної структури Future of Egypt країна відмовилася від прозорої тендерної системи GASC та перейшла до «внутрішньої» моделі закупівель. Це вже призвело до низки фінансових суперечок із міжнародними постачальниками, зокрема й з Україною.
У липні український трейдер відвантажив 12 тис. т соняшникової олії, але єгипетська сторона не відкрила акредитив — ключову банківську гарантію платежу. Через це вантаж був перепроданий іншому покупцю вже зі збитками, а українська компанія ініціювала арбітраж у одній із британських торгових асоціацій. Це не поодинокий випадок: подібні затримки платежів торкнулися й французьких постачальників пшениці, які також погрожували юридичними діями.
Трейдери називають нову систему закупівель менш прозорою та більш ризиковою: угоди публікуються тільки після прибуття суден у порти, що суттєво ускладнює планування поставок. На фоні таких проблем імпорт пшениці до Єгипту у першій половині 2025 року впав до 5,2 млн т — на чверть менше, ніж торік. Державні закупівлі скоротилися до 1,6 млн т, а запаси у квітні зменшилися до рівня трохи вищого за місячну потребу, ситуацію вдалося стабілізувати лише місцевим врожаєм.
Ці події свідчать про зростаючі фінансові ризики для експортерів та зміну правил гри на одному з ключових ринків Близького Сходу. Для українських компаній це сигнал бути готовими до додаткових перевірок, гарантій і можливих затримок у роботі з державними покупцями Єгипту.
